Уже давно доведено, що сіль, пісок і вода, як природні матеріали, наділені унікальними властивостями і здатні ви­кликати образи певного характеру, які мають терапевтичний вилив на психіку дитини.
Власне, пісочна терапія має на меті творче самовираження лю­дини. Цей психотерапевтичний метод спрямований на розв’язання особистісних проблем через роботу з образами особистого і колек­тивного підсвідомого. Робота з образами у пісочній терапії сприяє са­мопізнанню, особистісному зростанню, розкриттю творчих ресурсів тощо.
Досвід свідчить, що під час ігор з піском діти:
*     отримують велике емоційне задоволення;
*     удосконалюють координацію рухів, дрібну моторику, орі­єнтацію у просторі;
*     проявляють вербальну і невербальну активність, допитли­вість у пошуково-дослідницькій діяльності;
*     формують навички позитивної комунікації;
*      розвивають сенсорно-перцептивні здібності, зокрема тактильно-кінестетичну чутливість. Усі ці переваги ігор з піском дали змогу використовувати пісоч­ницю з педагогічною метою. Перенесення традиційних педагогічних занять у пісочницю дає значний виховний та освітній ефект по­рівняно зі стандартними формами роботи з дітьми.